Як вийти з декрету ... живою, адекватною ... собою?

Якось довго визрівала ця тема.

А коли запити почастішали, - зрозуміла, що пора. Пора писати і говорити, адже багатьом важливо це почути.

#Жінки_в_декреті не люблять про це говорити. Особливо ті, які займаються дитиною і домом. Дуже хотілось написати в цьому реченні «лише дитиною і домом», але рука не піднялась. Згадала, як мене, замучену хронічним недосипом, з коляскою перед собою і з дитиною на руках, зустріли дві знайомі дівчини і спитали: «А що, ти не працюєш? А, ну то відпочивай ще, відпочивай!» Звісно, у них не було ще тоді дітей і тому причини їх слів мені були зрозумілими. Це був лише початок.

Далі пішли «перли» про недалекість домогосподарок від знайомих, у яких діти були, і вони працювали, займались бізнесом. Це чудово! Я завжди так думала і підтримувала цих жінок (займаючись ЛИШЕ дитиною і домом), захоплювалась їх вмінню все поєднати, все встигати… Але от одна проблемка. Я обезцінювала себе! Я не помічала, яку грандіозну виконувала роботу щодня (мами в декреті зрозуміють) без відпочинку, безупину, 24/7… читаючи і слухаючи про «примітивність» домогосподарок і про те, як це неправильно фінансово «висіти» на плечах у своїх чоловіків.

Варто просто задуматись про те навантаження (фізичне і психологічне), яке витримують мами в декреті протягом РОКІВ + величезна відповідальність + невидимість явних результатів (бо ж побут стабільний, а діти розвиваються не одразу) + інформаційна перегруженість на тему дітей та їх розвитку + кожен другий експерт з #виховання_дітей + і т.д.

В кожної жінки свій список і своя історія.

Зараз оглядаюсь назад і розумію, що, працюючи зранку до вечора у своєму центрі «Поклик Душі», я… відпочиваю!!! Це, звичайно, в порівнянні з тим НІЧИМ, що я робила в декреті. Але це зараз. А тоді я відчувала себе нікчемною. І виснаженою.

І тепер саме таких втомлених і розгублених жінок все частіше бачу в своєму кабінеті. Вони усі дуже різні, але є між ними багато спільного.

Що ж їх об’єднує?

1. Вони хворіють соматичними уже хронічними хворобами. 2. Вони знають, що таке #панічні_атаки. 3. Вони мають або проблеми з щитовидною, або скриту чи явну #депресію. 4. Вони не вірять в себе. 5. Вони ображені, пригнічені і втомлені. 6. Вони не знають, як себе реалізувати в соціумі або просто бояться це робити. 7. Вони знецінюють себе і свою значимість для сім’ї та соціуму, жахливо висловлюються про себе. Вважають себе недостатньо хорошими мамами (це м’ягко кажучи), страждають через почуття вини перед дитиною. 8. Вони схильні до обсесивно-компульсивних розладів, іпохондрії, нав’язливих станів та думок. 9. Вони фінансово залежні від чоловіків чи батьків, тому зі всіх грошових питань мусять радитись/просити/пояснювати/хитрувати/обманювати… варіанти різні. Але спільне одне: рішення приймають НЕ САМОСТІЙНО. 10. Вони бояться майбутнього.

Непоганий списочок, чи не так? Думаєте, я перебільшую?

Одного разу я консультувала жіночку. Вона протягом 7 років виховувала двох синів, часто порушувала свою волю, ставила себе на останнє місце в сім’ї і не слідувала за своїми інтересами. Я розповідала, що ж я можу для неї зробити, якими володію техніками і як вона сама може рухатись. І був момент в нашій бесіді, який мене дуже «зачепив». Вона спитала мене: «Скажіть, мені дійсно стане легше і все пройде?» Я відповіла: «Так, Вам буде значно легше, але в тому випадку, коли Ви перестанете себе зраджувати, почнете собою займатись і дасте собі шанс». Коли ця надзвичайно красива жінка почула мої слова, вона почала гірко ридати! Чому? Та тому що з усіма її талантами та перевагами, вона просто не вірила в те, що вийти з трясовини можливо! І навіть не допускала, що може і мусить брати участь у процесі порятунку себе. Адже значно спокійніше ПОВНІСТЮ перекласти відповідальність за своє життя на спеціаліста (по суті – на малознайому людину). Ви розумієте, яке тут ставлення до себе? Яка недовіра до себе!

Іншого разу до мене записалась на консультацію молода мама, яка страждала панічними атаками, іпохондрією та нав’язливими страхами, «сиділа» на сильних транквілізаторах та ін. препаратах, при цьому стан її не покращувався. Вона була готова до співпраці, дуже вникала в суть роботи, з радістю приймала відповідальність за своє життя, готова була сприяти своєму одужанню, але… її чоловік мені не повірив і сказав: «НІ». Оскільки дівчина була повністю фінансово залежна, наша робота закінчилась, так і не розпочавшись.

Таких історій можу описувати багато. Але що ж тут є головним? А те, що в кожної є СВІЙ особливий #дар, який, через втому і зневіру, є невидимим і неймовірним для неї самої!


Такою я теж була… а зараз часто дивлюсь на людину навпроти і бачу:

- ось ця зчитується як талановитий і творчий хендмейдер, - інша – з організаційними здібностями, - а ось прийшла до мене цілителька, - а ця молода жінка – справжній експерт з продажів з залізною хваткою, - а в цієї людини - талант до переговорів, вона вроджена ораторка і вміє переконувати, - а ця чарівна молода дівчина – ще та бізнесвумен і, якщо почне, то дуже ймовірно, перевершить усі свої найсміливіші очікування, - а ось стилістка і майстер мейкапу з тонким відчуттям внутрішньої і зовнішньої краси, - а ось це кулінар, - це фотограф, - а тут потрібно просто вислухати людину, щоб вона побула з собою, прийняла свою ЦІННІСТЬ і пішла любити свою сім’ю і дітей вже з впевненістю, що є найкращою мамою для них і робить ВЕЛИКУ справу, ЩОДНЯ поєднуючи в собі усі перелічені вище таланти і навіть більше. Я не випадково виділила ці слова.

Знаєте, усі #симптоми проявляються для того, щоб жінка звернула увагу НА СЕБЕ. Адже Душа по-різному достукується до нашої #свідомості. Радує те, що багато жінок-таки починають рухатись до себе. Звичайно, спочатку маленькими кроками, обережно і уважно. Але в цьому і суть! Дати собі шанс. Зате потім, оглянувшись назад, ви зможете нарешті дякувати собі за виконану роботу.

А ще. Ми прийшли сюди, щоб проявлятись. Проявлятись по-різному. Ми прийшли реалізовувати даний нам #потенціал. Ми прийшли для того, щоб створювати себе і свою щасливу у всіх розуміннях #реальність. І коли ми просто починаємо думати в цю сторону, ми вже даємо собі шанс БУТИ!

Очиститись від всього, що нам заважає БУТИ, звичайно, не просто, але можливо. Це також і щоденна робота. Як і #зцілення, #відновлення та наповнення себе життям.

Створюйте себе і не зважайте, хто там і що думає. Ви в себе одні. Ви цінні. Ваша цінність беззаперечна і первинна! Принаймні для Вс-вишнього. Інколи прийняти це на віру складно. І я знаю, про що пишу.

Тому допоможіть спочатку собі, і ви будете здивовані, як взагалі вдавалось стільки часу не помічати свою красу і унікальність.

Юлія Дожджанюк #Оператор_моделювання_карми МИР КИЯНА. #Енергоцілитель. #Психотерапевт. #Тренер енергопрактик. Тренер «Крила». Спікер фестивалів Аніма та Нове Бачення. Засновниця #Центру_духовного_розвитку_Поклик_Душі (м.Івано-Франківськ), https://www.facebook.com/poklyk Авторка енерго-психологічної методики діагностики та зцілення від енергетичних блоків АРТСОМАТИКА. Авторка десятків психологічних та мотиваційних статей.

P.S. Люди, я навмисно написала усі ці регалії, щоб показати, що декілька років тому я зовсім не вірила в себе, а зараз це мої рідні досягнення. І це все сталось поступово. Не одразу. Крок за кроком. Коли я вирішила дати собі шанс. Далі буде❤

Просмотров: 17

Контакти

  • Facebook Social Icon
  • YouTube Social  Icon

Із задоволенням відповім на Ваші запитання.

Юлія Дожджанюк-Дутковська

Центр психотерапії та цілительства "Soulhealer.center",

м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 100, 3ій пов., офіс 315

+38(067)1784971, viber, whatsapp.

E-mail: yulia.dozh@ukr.net

Skype: yuliadozh

fb: https://www.facebook.com/soulhealer.center

https://www.facebook.com/profile.php?id=100007949776497

  • YouTube Социальные Иконка
  • Black Facebook Icon

© 2019 Юлия Дожджанюк-Дутковская. Сайт создан на Wix.com